Станція надії Межова

Тема: Станція надії Межова

Мета: ширше познайомити учнів з творчістю письменників Межівщини. Розвивати світогляд дітей, допитливість,периферичний зір. Виховувати в учнів любов до творчості людей рідного краю.

Обладнання: Фото станції Межова, проспекту Карла Маркса, вулиць селеща. Книги Костирі„Межівська сторона” В.Павловського „Станція надії Межова” М.Нечая „Колос до колоса”, збірка „Ластів’ята” Фонограма пісні пр Межову.Мікрофон. Таблиці.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго – вчора, сьогодні, щодня...
         Хайне псується годинник на вежі.
          Хай буде все на землі, якналежить: 
Сонце - як сонце, літо - як літо,
Дощик -  якдощик, діти - як діти.
         Кожномудому щастя бажаю.
Маку - цвітіння, житу - врожаю,
Небові - миру, голубу - неба,
Кожній, дитині – всього, що треба.
         Хайусміхаються, діти щодня.
         Доброгоранку. Доброго дня!
- Сьогодні у нашій передачі беруть участь дві групи дітей, які хочуть статипостійними ведучими програми „Новини рідного краю”. Ми спостерігатимемо заїхньою роботою в різних теле - студіях.

ІІ Робота в Комп’ютерній студії
1.     З фонетичної вправи.
 - Якщо ви хочете бути справжніми акторами, телеведучими, працювати будемоза всіма акторськими правилами. Актори повинні багато Читати, швидко орієнтуватисяу запропонованих текстах, чітко і виразно промовляти слова. Адже по телебаченнювас не тільки бачать, а й чують.                                                       
  Промовте: га-ха, зі-сі, ву-фу,аб-ап, ти-ши.
2.     Чистомовка
Шу – шу – шу – чистомовки я пишу
Ят – ят –ят – їх пишу для всіх малят
Ки – ки – ки – і говорять залюбки
Ло – ло – ло – щоб чисте мовлення було.
3.     Робота з таблицею Шульте
  Розвиток периферичного зору. За20с. діти повинні прочитати числа           від 1 до 25 не переміщаючи зір замежі центральної клітки.
4.     Розчитування

Що       ке           на            ро       
       та          рід          сто           на 

-        Край де ти народився і виріс.
-        Край, де ти промовив перші слова і зробив перші кроки.
-        Край, де навчаєшся в школі
-        Як одним словом можна назвати наш рідний край? (Межівщина, Межова )
-        А чи знаєте ви чому називається так наше селище?

ІІІ Студія „Інформаційна”  ( ФотоСтанції)
     1 повідомлення. Наше селищеназивається Межова, бо розташовано воно майже на межі двох областейДніпропетровської і Донецької, а ще на межі двох промислових зон Донбасу і Кривбасу.
     2 повідомлення. А я знаю, що нашеселище започаткувалося від назви станції. Саму станцію здали в єксплутацію(тобто закінчили будівництво) у далекому 1884 році. В той час біля будівлістанції було всього 5 хат. А вже в 19913 році, майже через 30 років біля неїбуло 265 хат і жило 1600 чоловік. Станція мала свою водокачку. 
     Сьогодні у Межовій проживає 7594 чоловіки. Є3114 дворів і 522 квартири.
 Вчитель – Межова для багатьох тисячлюдей є домівкою, батьківською стороною, рідним краєм. А ще ця земля даєнатхнення творчості на злети фантазії. Сьогодні на уроці ми познайомимося злюдьми, які прославили наш край в своїх творах, віршах, піснях, картинах. Передвами виставка книг, які присвячені Межовій, книг, які написали письменникиМежівщини.
       1.  „Межівська сторона” Іван Костиря   (фото письменника)
       2.  „Колос до колоса” Михайло Нечай
       3. „Станція надії Межова” Віталій Павловський
Картини В.Чорного ви бачите на виставці.
 Фото Петра Бабця „Межівськийстеп” 

ІV Студія Спортивнафізхвилинка
  Встаньте, діти, посміхніться,
  Землі нашій поклоніться.
  За щасливий день вчорашній
  Ви до сонця потягніться.
  Веретеном покрутіться.
  Раз присядьте, два присядьте
  І за парти тихо сядьте.

VСтудія Поетична
   а) Робота над віршем В.Павловського „Станція Межова”
1. Знайомство

СтанціяМежова

Крізь тополі бачу одинокі

Скирди золотаві. Чорний степ...

В тиші чую тільки свої кроки,

І душа тривогою росте.

Розгулялась осінь при дорозі,

Вітер поганяє кураї.

А мені здається: там на розі

Молодість моя сумна стоїть.

Все мене чекає з виднокраю,

З лісосмуги тої, де Божко,

Звідавши усі „гулагагські раї”,

Він до Крутоярівки прийшов...

Поспішаю, бачу, не встигаю –

Кинути б тягар, що стільки ніс!

Он, неначе ящірка зникає,

За туманом електрички хвіст!

Я один серед степів лишився.

На пероні долі все стою.

Може, чимось у Бога провинився,

Молодість прогавивши свою?

Де й коли тепер її спіймаю,

Як оті загублені слова?

Знову Межова мене вітає,

Станція надії – Межова.

 2. Словникова робота
Кураї,
Виднокрай,
Гулагські раї,
Крутоярівка
 3. Читання ланцюжком
 4. Читання мовчазне

VІ Студія „Що? Де? Коли?”
-        Що робить автор кріз тополі?
-        Що поганяє вітер при дорозі?
-        Хто чекає автора?
-        Куди прямує Божко?
-        Де лишився автор вірша?
-        Від кого приймає поет вітання?
5.     Вибіркове читання  
6.     Робота в парах закартками.