І прокидається поезія в мені... (збірка віршів)

    Кожна людина має свою мрію, бажання. Але буваютьособливі хвилини в житті, коли до нас приходить натхнення. В такім стані митворимо найкращі картини, скульптури, пишемо твори чи вірші. Спілкування зучнями класу допомогло вибрати тему для одного з уроків позакласного читання .я вирішила дати йому назву «І прокидається поезія в мені…» запропонувала дітямспробувати скласти маленькі чистомовки, віршики чи й оповідання. Адже «Легендапро річку Вовчу», яку склала Чемоданова Анжела дітям сподобалась. На урокахчитання ми вчили чистомовки, а іноді я пропонувала дітям закінчити фрази.         Знетерпінням чекали вони уроку. Адже перші кроки такі важкі, але разом з тим іокриляють людину ті ж перші успіхи. Наприклад, Сергійкові Пивовару вірші частоприходять в голові у сні. Він не завжди поки що встигає їх записати. Можливо вмайбутньому він стане відомим митцем, бо вміє гарно малювати, ліпити, вишивати,працювати з соломкою та іншими матеріалами. А в Артема Острянина віршик склавсяпросто на перерві. Дуже вдалі висловлювання і порівняння зустрічаємо в творахСуярової Сурайо, Писаренка Андрія, Попенко Марії, Окари Ольги, Шевченко Лізи,Маценка Олега, Гарват Марини, Бойко Ольги. А Настя Ковтун вирішила свою мріювтілити у віршик. Хочеться відмітити активність Чемоданової Анжели, ГужвиТаміли, Горшкова Дениса, Райкової Анастасії, Куковської Дар′ї, Пильки Вероніки.

       Вогник натхнення, окриленості загорівся майже вкожного. Особливо це всі показали у виготовленні газети до Дня Святого Миколая.

       Мені дуже хочеться, щоб ця дитяча мрія, цейпорив творчості не згас, а ставав ширшим, глибшим і об’єднував друзів напротязі всього життя.

Чубара Наталія Йосипівна

Маценко Олег
Я бігаю швидше
Сусіда Андрія
Нічого не бачить він
Крім летючого змія

Котик Тіма
Котик Тіма
Дуже часто дрімає
Зуби не чистить
Тільки лапки і вуса вмиває.

Ковтун Анастасія
Я портфель склала
Математику повчила
Одягнулась, зачесалась
Потихеньку, потихеньку
Я прийшла у школу-неньку!                  









РайковаАнастасія

Лисичка
Золотистий колір має
Хитрі очі, гострізуби
Ось така вона лисичка
У казках кумасестричка
                  
 

Пилька Вероніка                                  
Сніжна зіронька горить
В мене на віконці
Як погасне, інша в мить
Спалахне на сонці.
Скільки їх живих ясних
В ранці мерехтіло
Це малята зір нічних

В гості прилетіли     
              
Дуже гарно шиє бабуся
Я від неї шити навчуся
Помережу ляльці кофтинку
І собі пошию хустинку
Вийде гарний одяг до свята
 
Не впізнають мама і тато.                
Эй, нестойте слишком близко
Ятигренок, а не киска.

Писаненко Андрій 
Дім

Є у мене гарний дім.
Тепло й затишно у нім
Там живе наша сім’я.
Тато, мама, сестра і я
Ще у мене є бабуся
А звуть її Маруся.
Діда Вова, баба Галя
Песик Живчик, кицяКраля
Хоч вони ужестаренькі
Та прокидаютьсяраненько
Їсти всім вони дають
Господарство своєведуть
Є в них качки йпоросята
Гусенята і кролята
І Циганочка корівка
Молоко неначе«Мілка».

Шевченко Ліза
Перше вересня у насЯ іду до школи
Перший раз у в перший класУчениця нова

Шумить річка, шумитьгай
Щось шумить у лісі
І не річка і не гай
Вовк?  А може листя?

Гарват Марина

Зайчик

Вийшов зайчик ізхатини
Пошукав він скрізьморквини
Та ніде він незнайшов
І до мене зновприйшов.
На город пішла я зним
Вирвала морквинку
Відразу став веселимвін
Тай побіг в хатинку.




Пивовар Сергій

Солов’ї
У весняному садку
Два сіренькі солов’ї
І співучі і дзвінкі
Комашок вони їдять,
А вранці на гілках сплять

Дудка Дмитро
Перший сніг 
Білий сніг пухнастий
Падає, кружляє
І на землю тихо
Стелиться, лягає.

І на ранок поле
Білим-білим стало,
Ніби пеленою
Все його заслало


Темний ліс накрила
Шапка-чарівниця,
І деревам нині
Ще солодше спиться

Дні такі короткі
Світить сонце мало
Ось прийшли морози
І зима настала.


Гайдук Руслана
Річка 

Річечка тече
Річечка співає
Річечка гуляє
Різні куточки заливає

Вовк
Вовк сіренький
Довголапий
В нього хвіст як у кота
Він красивий
Він схожий на кота

Зорі
Зорі різнокольорові
Тихі, ніжні
Теплі і пильнисті
Блистящі і красиві
Біля них завжди
Літають комети.

ГоршковДенис
Більше, менше, додавання –

Все це наше знання.
Тихо, тихо малюки
Розповім я вам казки.

Засмутився хлопчик Коля.
Йому йти сьогодні вшколу.
Та й уроки муситьвчити
А йому мерщійпобігти,
І в калюжу, і в кіно
В школу треба всеодно.

Сьогодні в нас чудовесвято;
Ялинка вогниками сяє.
Пісні заспіваємо мизавзято,
До нас снігурка здідусем в санчатах поспішає.

 Окара Ольга

Му-му-мусвою кізку я люблю.
Му-му-мусвою маму я люблю
Вмене є маленький братик
Подоріжці скаче він мов м’ячик
Ля-ля-лягарна пісенька моя
Ду-ду-дуя піду по лободу
Жу-жу-жуя секрет не розкажу
Ра-ра-рабагато у бобра добра.
Мо-мо-моми до лісу підемо.
Ну-ну-нуяблука даю слону
Са-са-садуже злюча оса
Су-су-сумає дівка довгу косу
Па-па-пахлопчик мавпу зачіпа
Ту-ту-тудуже радісно кроту. 


Зашко Ярослав

Че, че, че ой болить плече,Га, га, га каже гуска
Ше,ше, ше їде позаду Порше
За, за, запасеться в балці коза
Ик, ик, ик кипить наш чайник,
Ка, ка, ка лунає пісенька
Ич, ич, ич лежить кирпич
Ва, ва, ва стоїть корова
Ця, ця, ця кукурікає куриця
Па, па, па горить лампа
Лу, лу, лу треба йти в школу.
Ра, ра, ра висить люстра
Ок, ок, ок живе в нас у хаті домовичок
Си, си, си летять дикі гуси
Ля, ля, ля росте на городі картопля


Куковська Дар’я  
Прийшла осінь золота

Листя осипає
Плоди дає вона,
Дощить, холодомпотягає

Іграшки
Однієї тихої й темної ночі, коли всі спали, почалиіграшки бігати, як живі діти. Серед цих іграшок були солдати й прекрасніпринцеси. Один командир закохався в найгарнішу й найрозумнішу з принцес. Їїзвали Селена. В Селени очі кольору ночі, волосся з блиском місячного сяйва, а внеї була подруга, вона знала, що командир Алекс кохав її подругу, алепромовчала.
Другої ночі він освідтчився принцесі. Селена була вжезгідна вийти за нього. І жили вони довго-довго.

Попенко Марія
Но-но-но,ми дивимось кіно.
Мо-мо-мо, ми на возі їдемо.
Ку-ку-ку, ми співаєм пісеньку.
На-на-на, ми купуємо слона.
Ва-ва-ва, у нас є корова.

Зайчик ти сіренький, Зайчик ти любенький,
Зайчик ти хороший,
Ти на кицю схожий.

Найкращий день

Я прокинулась від доброго сну. Мене розбудило сонечко.Воно було ніжне-ніжне, мов мамині обійми. Я поснідала. Тоді пішла на город, щобвирвати мамі овочі. Аж там в кущах щось ворушилося. Та я ж думала, що то їжак,а то ж зайчик. Він був сіренький, пухнастий. Очі в нього косі. А вуха які…Здорові! Я його нагодувала та й відпустила. Гарненький був він! Мов якась киця.

Весна

Розпустились бруньки на деревах. Зацвіли квіти. Пташкиз вирію повернулись. А хтось і говорить:
-        Весна іде! Весна іде!Гарна, з квітами, з птахами, з святами!
Так звісно ж з квітами, з святами. Вийдеш на подвір’я – яка краса!Замилуватися можна! А пахне! Це ж квіти гарні і дерева. Добра, щедра весна. Зусім до нас, з любов’ю!
                  
Писаненко Богдан 
Пасека
Бжи – бжи – бжи!
Ой – ой – ой!
Кто это там надголовой?
Что за перелёт?
- Это улей вылетел наоблёт.
Целую зиму сиделипчёлы в заперти
А теперь их попробуйнайди.
Пасечнику есть работа
Ревизию у пчёл делать– вот забота,
Алыча разцвела, как впуху
Пчёлка несёт с неёмёд
И говорит:
«Ох! И много, я ужене могу!»

Гужва Таміла
Війна
Війна нам принесларозруху,
Війна забралапрадідів-дідів,
Війна нам опустиларуки,
Але ми сильні, ми нез слабаків.
Ми відстояли голод інещастя
І піднялися просто ізколін,
І зараз наше мирнещастя -
Це низький, ВЕТЕРАНИ,вам уклін.

Неохайний Сашко
В Сашка було дуже багато книжок. Він був неохайний. Вцих книжечках малював вирізав картинки, писав погані слова.
А інколи він сідав за стіл і гортав книгу. Раптом нанеї капнув борщ. Сашкові почулося, що книжка говорить: «Неохайний ти Сашко! Таквчинив зі мною, боляче мені, а борщ гарячий».
Він налив холодної води на книгу. Книга розмокла, їїгарні картинки розтеклись.
Він ліг спати. Йому приснилося, що він – книга і йогоріжуть діти, вирізають картинки.
Прокинувся Сашко і каже: «Краще берегти книги». Івідтоді він зрозумів, що книги треба берегти.


Бойко Ольга

Як лисичка обдурила вовчика

Ось одного разу лисичка й каже вовчику:

- Давай розпочнемо роботу, будемокопати ямки і саджати картоплю.
А вовчик відповів:
- Давай!
Узяли вони обід і полуденок, заховали у траві. І пішликожен на свою ділянку. Розпочали роботу.
Ось каже лисичка:
- Я піду, бо вже змучилась… Посиджуна пеньку.
Пішла лисичка, а вовчику не сказала, що вона йдеобідати. От поїла, прибрала все і пішла, а вовчик все копає, а лисичка йде ікаже:
- Ой вже посиділа.. Так добре мені.
Копає і лисичка. Вже мабуть пройшла година часу чи два.Знову каже:
- Піду посиджу, ніженькизаморились.
Ось вона їсть полуденок, а вовчик також заморився, аз-за кущів не видно, як вовчик йде. А вона все їсть і їсть, а тут і вовчикприйшов.
- Ага! Ти тут їж, а мене хочеш безїжі лишити.
Так і посварились Лисичка побігла, а вовчик за нею. Іприбігла лисиця в свою нору, а нора була в лісі залізна, а вовчик хоче їївкусити. І зачепився вовк за траву, а вона була колюча. І стала у нього червонарука… Так вовк і не домовився з лисою. Нічого тут вже робити…


                                                                                                 Суярова Сурайо

Чому дідусь старенький?

Одного літнього ранку встав Микола, застелив ліжко,зробив зарядку, поснідав і пішов до дідуся. Він дуже любить, коли дідусьрозповідає про різних героїв, про ті старі часи та інше. Одного разу він спитавдідуся:
-        Дідусі, чому ви такістарі?
-        Я такий старий, бо меневрятувала ікона, - посміхнувся і погладив Миколу по голові.
-        Ікона?! – промовивМикола.
-        Так ікона, - сказавдідусь.
-         Аяк вона Вас врятувала? Розкажіть будь ласка.
-        Добре слухай уважно. Цебуло дуже давненько, коли я був такий хлопець як ти. В нашому селі булибомбосховища, щоб люди могли там ховатися від бомб, гранат та іншого лиха. Ми статком пішли туди. І раптом я згадав про ікону. Ми відразу пішли за нею. Як михотіли повертатися, то бомбосховище зірвалося. Всі люди загинули, хто там був.Стояло дуже багато людей і я спитав в батька: «Так це нас врятувала ікона?».Він посміхнувся і сказав: «Так, вона…». Ось так, онуче, тому я такий старий.
Миколавзяв ікону, обійняв і сказав:
-        Я завжди буду берегтиїї.
Дідусь усміхнувся і сказав:
-        І ще одне, коли тобісумно – візьми її та поцілуй і ти будеш безмежно щасливий.

  Мисик Олександр
 Куда б ни ехал ты, нишёл,
но здесь, остановись.
И школе ты своейродной
всем сердцемпоклонись!
                                              
 

Чемоданова Анжела
Діти і квіти 
Наші діти,
Сіють квіти.
А я дивлюсь,
Не намилуюсь,
Які старанні,
Діти ті,
Помічниками будутьвсі!

Лисичка
Йшла руда лисичка
Причепурила личко,
Вмила вона лично.
І пішла лисичка,
До ведмедяневеличкого.

Батьківщина
Є одна в нас Батьківщина,
Батьківщина – Україна.
Найрідніша, найгарніша
В світі кращої нема!

Марічка
Там, де гори серед лісу
Йшла собі мала Марічка
Несла кошик невеличкий
В кошику були порічки.
А порічки ті смачненькі
І на вигляд червоненькі
Ку-ку-ку я учу абетку
Ник-ник-ник у мене
Найкращий щоденник.
Ходив собі зайчик,
Зайчик – побігайчик.
Їв собі морковку
Не давав її з’їсти вовку.
Зайчик любив капусту їсти
І на пеньку присісти.
Не любив лисичку,
Рижую сестричку,
І маленького вовка,
Сіренького братка.
А великого ведмедя,
Бурого велетня

Легенда про річку Вовчу

Колись було плем'я вовків. Командиромцього плем'я була вовчиця, її звали Гайда. І їй закортіло стати багатою.Поміркувала вона і говорить вовкам:
-Піду я скарб шукати!
Знайшла вона ділянку. Та почала рити.Рила, рила, рила... але що це? Із ямки витік струмочок. Декілька днів тойструмочок тік. Ось розказала вовчиця вовкам про річку. Почали вони думати як турічку назвати. Був у тому племені розумний вовк. Звали його Різ. Він і каже:
-Давайте назвемо ту річку як люди захочуть, або як ми хочемо.
Всі вовки згодилися. Пішла Гайда у село ізустріла селянина. Гайда говорить:
-Селянине, збери декілька людей і ми зіграємо таку гру: хто перший перепливерічку. Якщо ви, то як захочете так і назвете річку, а якщо ми, то як захочемо ми,так і назвемо. Згодився селянин. Зібрав людей. Всі зібралися і сказали:
-Нумо змагатися!
Почали вони пливти. Пливли - пливли. І трапилось так, що вовки перепливли перші. Почали міркувати, як назвати річку. Різ каже:
-Давайте назвемо Вовчою!
Плем'я згодилось.
І до сьогодніту річку називають Вовчою.

Модернізація освітньої галузі

Модернізація освітньої галузі вимагає від вчителя всебічної освіти, володіння найновітнішими інноваційнимитехнологіями. Тому декада педагогічної майстерності якраз допомагає вчителям показати свої надбання, свій талант і разом з тим взяти для своєї роботи елементи нового, які використовують колеги. Впровадження в свою практику нового, сучасного стимулює дітей до кращого навчання, а це і є запорука кінцевого результату.

Урокпозакласного читання в 4 класі

Тема уроку: І прокидається поезія в мені...

Мета уроку: залучити учнів до творчої роботи;
                        розвивати бажання створювати своїтвори, мову дітей, образне  мислення,творчу уяву;
                        виховувати любов до рідного слова, до української літератури, бажання збагатити її новими творами.
Обладнання: Н. В. Дєєва, Т.Нєдосєкіна„Бюджетна абетка,” збірка „Ластів’ята,” газета „Червона зірка,” портрети письменників: М.Нечая, В.Мисика, І. Костирі.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

Сплетіть вінок із різні кольорів,

Підіть назустріч весні в обнові,

Хай мрії ваші вирвуться із снів,

                   Зайдіть в країну творчості,поезії й любові.

 - Куди, в яку країну запрошує насавтор цих рядків?
 - Як ви розумієте вислів зайти вкраїну творчості, поезії й любові?

ІІ.Повторення вивченого 
   а) Бесіда
- На попередніх уроках ми вивчали творчість письменників.
- Які за жанрами були твори цих письменників? 
(Віктор Харламов поезія, вірші „Моїй Межовій,” „Межівськийнюктюр,” „Побачення зі школою.”
Іван Костиря оповідання: „Підземний хід,”легенда „Річка Вовча.”
Михайло Нечай документальна повість„Колос до колоса.”
Василь Мисик вірші „Крапля,” „Солдат,”„Полин.”)
-        Тож зараз ми ще раз повернемося до творчості ВасиляМисика і попрацюємо над віршем „Сніг”

  Зима

Зима здавалася невідборонною,
Всевладною в своїм важкім уборі, 
І над чолом її алмазні зорі
Виблискували грізною короною.
І всім тоді здавалась беззаконною
Весна, що ворушилася надворі,
І зазирала в шиби непрозорі,
І вже гойдала білою запоною.
Як не морозь, а час не впинить ходу:
Він кригу обертає в бистру воду
І царські шати рве, все оголяючи,
І те, що крилось під її пихою –
Холодний попіл, кучугури гною –
Тепер виводить всім невірам на очі.

Знов настигають весняні ключі,
Лелекають під небом, уночі
Вплітаються в сріблясту павутинку
Тонкого сну. Свистить в очеретину
З ух вітерець, наспівує вже те,
Що досі не співалося. Росте
Жива зілинка просто з підвіконня –
Торкнуло її сонечко, і соня
Прочумалась, роздвоїла вершок,
Мов руки розійнявши. Від стежок
Святковий одсвіт – там ще є водичка.
В кінці городу підсихає гичка,
А в ямці, де відстоялась вода,
Озвалась тонко жаба. Молода
Трава лямує стежку. День по дневі
Чорніють, брякнуть віти яблуневі...

-        Якою була зима на початку вірша?
-        Хто поборов її всевладність?
-        Чому так сталось?

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку
-        У кожної людини в певний період життя настає мить, колиїй хочеться радіти, творити, відкривати щось нове. Наша Межівська земля багататалановитими людьми. Адже ми вже називали імена славних земляків – літераторів.Та цей список можна продовжити випускників нашої школи: Лариси Гусаренко та Валентини Хоменко,які пишуть вірші і друкуються у районній газеті „Червона зірка.” Один з номерівякої ви бачите. Хочеться також додати гостей нашого уроку Олени Дорош, яка за вірш „Про бюджет” зайняла ІІІмісце в обласному конкурсі „Бюджет очима дітей” і занесено ось до цієї книги„Бюджетна абетка.” Вірші Ольги Зеніної поки, щоне набули такої слави, але вона з задоволенням читає їх своїм знайомим ідрузям. Цього року її вірші прийматимуть участь у конкурсі „Собори наших душ.”А ще в області найкращі літературні твори дітей кожного року збирають ідрукують у дитячій збірці „Ластів’ята,” яку ви бачите. Тема сьогоднішньогоуроку „І прокидається поезія в мені...” запрошуєвас, любі діти, теж спробувати себе у створенні віршів.

ІV. Слово молодим поетам.

-        А зараз надаємо слово ОленіДорош

Квітка навікні

Я –квітка, що прикрашує вікно,
Янезрівнянна, запашна й красива.
Я тут живууже давно – давно,
І учарівності моя найбільша сила.

Я – клас, аза вікном – там безлад:
Машини,люди,  дощ та вітер віє.
А ярозкішна, я достойна пензля,
Найкращогохудожника я мрія.

Як гірко,  так замкнутися в собі,
Чому така несправедлива доля?
Як гірко, вік прожити на вікні,
Й не знати, що є на світі ліс іполе.
-        Що прикрашує вікно?
-        Чого достойна ця квітка?
-        Чиєю мрією вона може бути?

-        Слово надаємо Зеніній Ользі. 

Матуся

Рідна матуся, ненечко мила!

Ти, мов голубка моя сизокрила.
Скільки любові мені віддала,
Турботи сміливо на себе взяла.
Ти віддала мені всю свою ласку,
Здоров’я і сили, що є у тобі.
Спасибі, матусю! Спасибі, рідненька,
Що ти є в моєму складному житті!
Спасибі за те, що була завжди поруч,
За те, що вміла мене розуміть;
Люблю тебе, мамо! Немає любові
Більшої, ніж я можу любить.

V. Робота надтемою уроку.
а) Гра „Віднайди риму.”
-        Ще з першого класу ми з вами вчилися читати чистомовки.Зараз ми прочитаємо таку і спробуємо зрозуміти де сховалася в ній рима?
Чу-чу-чу, чу-чу-чу
Калачі печу.
че-че-че, че-че-че
Добре піч пече.
ча-ча-ча, ча-ча-ча
Дай скоріше калача!
іч-іч-іч, іч-іч-іч
Сам не лазь у піч!
чи-чи-чи, чи-чи-чи
Ти на мене не кричи!
чі-чі-чі, чі-чі-чі
Їж, будь ласка, калачі!
ач-ач-ач, ач-ач-ач
Ой, смачний калач!
-        Назвіть мені рими чистомовки.
б) Фізкультхвилинка
Би – би – би, би – би – би
Швидко фізкульт хвилинку роби
Ай – ай – ай, ай – ай – ай
Спритно й вміло присідай
Ли – ли – ли, ли – ли – ли
Руки вгору підняли
Ай – ай – ай, ай – ай – ай
Тихо за парту сідай.
в) Конкурс на краще складання частомовки

Філіпова Альона

На – на – на, на – на – на
Гімн України пісня головна
Ці – ці – ці, ці – ці – ці
Люблять її Українці
Ля – ля – ля, ля – ля – ля
Українка і я
Та – та – та, та – та – та
Грає пісня на свята
Ті – ті – ті, ті – ті – ті
Пісня кращі в світі
Ця – ця – ця, ця – ця – ця
Пісня мені подобається
Ша – ша – ша, ша – ша – ша
Гімн пісня хороша.

Охрицька Аліна

Ду – ду - ду, ду – ду – ду 
Я до школи іду
Су – су – су, су – су – су
Я портфеля несу
Ю – ю –ю, ю – ю – ю
Двері відчиняю
Ра – ра – ра, ра – ра – ра
Яка весела дітвора
Ся – ся – ся, ся – ся – ся

Урок почався.   

Третяк Юлія

Жу – жу – жу, жу – жу – жу
Ручку я в рука держу
Шу – шу – шу, шу – шу – шу
Я нею вже пишу.
Ся – ся – ся, ся – ся – ся
Дуже я старалася
Ку – ку – ку, ку – ку – ку
Одержала відмінну оцінку.

Гоц Інна

Ців – ців – ців, ців – ців – ців
Налетіло горобців
Горобцеві пісня ця
Без початку без кінця.

Гнілова Олександра

Ра – ра – ра, ра – ра – ра
Яка чудова гра
Рі – рі – рі, рі – рі –рі
Грають в неї школярі
Ру – ру – ру, ру – ру – ру
Пограй і ти у цю гру 
Ва – ва – ва, ва – ва – ва
Ця гра дуже цікава.

г) – У нашому класі є діти які теж пробують писати свої твори та вірші. Тожнадаємо їм слово.

Андрій Халимендик  казка: „Пригоди на дорозі”
На краю чарівного лісу жилазайчиха з зайчатами. Ось одного разу мама – зайчиха пішла в ліс, щоб щосьсмачненького принести своїм дітям. А зайчата грались м’ячиком у дворі. Алем’ячик весь час перелітав через паркан і котився по дорозі. Зайчата відкрилифіртку і вийшли на дорогу.
-        О, як тут просторо, - зраділи вони.
 Почаликидати м’ячик один одному.
І тут на дорозі з’явилась машина, за кермом якоїсидів ведмідь. Він просигналив, але зайчата не звертають уваги – граються.Ведмідь вайлувато вийшов з машини, зловив зайчат за вуха і суворо запитав:
- А чого ви граєтесь на дорозі,не знаєте правил дорожнього руху? Та ви, мабуть у школу ще не ходите?
- Ні, не ходимо і ніяких правил не знаємо – злякано прошепотіли зайчата.
- Ну добре, - сказав ведмідь,дістав з машини книжку і сказав, - ось я дарую чарівну книжечку „Правиладорожнього руху.”
- Прочитати і зрозуміти їх допоможе вам мама.

Короткий Артур
  Ріже січень
  Білу січку,
  Кожен день
  І кожну нічку. 
Мусієва Еміра
 Я люблю свою родину!
 В ній живе чотири дорослих людини,
 А ще ж в моїй родині
 Є чотири малих дитини.
         Сорока Людмила

              Зайчик
 Скік – скок,скік – скок,
 Скачезайчик у садок,
 Хочезгризти деревце,
 Мипосваримо за це.
 Ходи кращеу лісок 
 Тамрозчистили сніжок,
 Відпочинештрохи
 З далекоїдороги.
 Знайдешгодівничку
 В ній –сінця копичку,

      
Моркву, капустинку,
 Ще й хлібцяскоринку


    Дощик
 Кап, кап,кап
 Співаєдощик,
 Хлюп, хлюп,хлюп
 Шумитьвода,
 Туп, туп,туп
 Стрибаєхлопчик,
 Калюжі всіперебріда            

VІ Підсумок уроку
   а) Гра„Мікрофон”
- Що найбільш зацікавило на уроці?
- Що нового почерпнув би для себе?
- Чи є бажання спробувати себе в ролі поета,письменника чи журналіста.

б) Побажання вчителя

Уроки творчості,
Натхненності уроки
Добра і радості,
І мудрості глибокої,
Хто є, на цьому світити –
Святі уроки істини і доброти.
Уроки Всесвіту пізнань,
Здійснення всіх твоїх бажань
Це мрії блискавичної політ
І сонячного променя політ
Пізнання людського буття,
Тернистий шлях до майбуття
Напрошується висновок один
В житті ти вибір правильно зробив
У світ прийшов ти істину знайти
 Складніпитання вічності пізнати
Усі шляхи тернисті перейти
Уроки творчості поможуть подолати.

VІІ. Домашнє завдання
Творчість Віталія Павловського закнигою І. Костирі  „Межівська сторона”ст.507, ст..490.

Межівський мій рідний край

Мета: Прищепити дітям любов до рідного краю, бажання робити його
кращим, багатшим. Виховувати в учнів гордість за своїх земляків, які
прославили Межівщину. Розвивати допитливість, бажання більше дізнатися
про історію селища, району.

Обладнання: Фото Види селища; районна газета «Червона зірка», портрети.

Хід свята

Святково прибраний зал. На спеціальному стенді портрети знатних земляків.

1. У рідному краї серце співає - Одна Україна і двох не буває Місця, де ми народились,- святі:
Хто рідну оселю свою забуває 
Той долі не знайде в житті.

Звучить пісня «Вишита сорочка»

2. Є на світі куточок єдиний,
Де ти ріс і з роками мужнів,
Вперше пісню почув солов’їну,
Своє перше кохання зустрів.

3. У кожного в серці надія жива.
Ти краю мій рідний, моя Межова!

4. Полинова пісня над нашим селом:
Межуєш з Донбасом, межуєш з Дніпром.

5. Про тебе говорять молитви слова Люблю тебе щиро, мій край Межова.

6. Цей край мені в долі на щастя судився Що хлібом, вітрами і сонцем пропах,
Будь славна ж земля, де я народився,
Де сонце моє у безкраїх степах.
Пісня «Межівчаночка»

Межівчаночка
1. Куди б я не їхала, де б я не бувала,
Звідки ти, дівчинонько, всі мене питали.
Де ти народилася, де жила, зростала, про яке ти селище пісню заспівала?
П-в: А я межівчаночка,
Звуть мене Настуся,
Добре я навчаюся, слухаю матусю.
А я межівчаночка Гарний голос маю,
Край, де народилася, піснею прославлю.
2. Я люблю всім серденьком рідну Межівщину,
Бо вона є часткою неньки-України,
Бо всі люди Межівські гарні і працьовиті І веселі, ось як я, і талановиті.
Приспів:
3. Мрія збудеться моя, впевнена у цьому,
Моя рідна Межова буде всім відома,
Бо вже скоро стану я зіркою естради,
І ця пісня на ТУ буде в хіт-параді,
Приспів: (2р)


7. Тобі вже сто літ, а ти молодієш -
В творіннях людських - твоя слава жива.
Пишаюсь тобою, моя ти надіє,
Любове і гордість - моя Межова.

8. Наше селище називається Межова,
Бо розташоване воно майже на межі двох областей Дніпропетровської і Донецької, а ще на межі двох промислових зон Донбасу і Кривбасу.

9. А я знаю, що наше селище започаткувалося від назви станції. Саму станцію здали в експлуатацію(тобто закінчили будівництво) у далекому 1884 році. В той час біля будівлі станції було 5 хат.

10. А вже в 1913 майже через 3Ороків це було село, яке налічувало 265 дворів і в них проживало 1600 чоловік. Станція мала свою водокачку, яка була особливо необхідна залізниці.

11. Сьогодні Межова налічує 3114 дворів та 525 квартир у яких проживають 7594 чоловіки.

12. Межова, Межова,
Місце славних традицій звитяги.
Межова трудова-
Творчих сил повна ти і наснаги.

13. А звитягу межівчан прославили 394 комсомольців-добровольців у роки Великої Вітчизняної війни, а також наші земляки Герої Радянського Союзу: Іван Іванович Надточий, Іван Степанович Машир та Герой України Євген Березняк.

14. Визволителі!
Я вклоняюся вам від серця низько-низько.
В сорок третім
Вересневим затуманеним світанком 
Йшли солдати,
Межовою йшли на захід наші танки.

15. Йшли солдати Битим степом
У небі чорна галка 
Залишилась...
Залишилась їхнім домом Кінська Балка.

16. А в Отраднім полягло,
Земля, твоїх синів немало 
І як пам'ять пломеніють Навесні тепер тюльпани.

17. Цих мужніх земляків наслідувало й інше молоде покоління. Виконуючи інтернаціональний обов’язок героїчно загинули в Афганістані випускник нашої школи Володимир Ярмош, Михайло Яровий, Віктор Шевченко, Світлана Дорош.

18. Там , де лан колоситься,
Й пахне медом трава,
Де усміхнені лиця – 
Це моя Межова

19. Межівька земля дала крила натхнення нашим літераторам землякам Івану Костирі, Михайлу Нечаю, Віталію Павловському, Василю Мисику та багатьом іншим.

20.3 межівських степів пішли в наукове життя Романенко Анатолій Юхимович, Клименко Федір Єлилейович, Роздорський Григорій Іванович, Зоц Володимир Панасович.

21. Межівчани мої -
Працьовиті, співучі, веселі.
Глянь: у цвіті садків,
Красивішають рідні оселі

Відеокліп «Батьківська хата».

Пісня “Межова” сл.. О.Тарасенко муз. О,Назарова



Межова
1. Відшуміли жнива – 
На твоєму віку уже соті.
Тільки ти, Межова,
Молодієш і квітнеш в роботі.
Де у сивих степах 
Починається день Придніпрв’я,
Долю в щедрих снопах 
Степовички несуть чорноброві.
П-р:Вікова, трудова Колискова моя, колоскова.
У тобі ожива Світлий образ Микола Сташкова.
А в душі визріва Щира пісня, висока й бентежна.
Межова, Межова,
Ти - любов, наче нива, безмежна.
2. Вже летять журавлі,
У багрянці сади і бульвари.
На священній землі 
Множать славу твою хлібороби.
Хай високі слова
Над тобою заслужено линуть.
Межова, Межова,
Українського степу перлина.

22. Я вперше тут побачила світанок,
Почула вперше пісню солов’я 
Тепер я говорить не перестану,
Що батьківщина - Межова моя.

23. Про Межову мою ясну 
Вірші так хочеться складати!
Ось різнобарвні, запашні квіти,
Над ставом тоненькі віти 
Верби зеленої висять.

24. В моєму оці мерехтять І пишного куща калин Червоні, круглі намистини,
Немов вогонь в ночі горять,
Ясніше сонця пломенять.

25. Протоптана у двір стежина,
Мов білявая хатина, чудова...
В ній - моя родина:
Щаслива, рідна і здорова!

26. Ти мене малого колихала
 Ніжною колискою полів 
Щастя віковічне дарувала 
Від дитинства на багато днів.

27.І річечка Вовча, і річечка Бик
 До тебе прилинув
 Мій край степовий
 У кожного в серці надія жива.
Ти краю мій рідний
 Моя Межова.

28. Хоч за віком столітня, ми знаєм,
Та лицем - ти така ж молода,
Це тебе оновила мій краю,
Сьогодення рішуча хода.

29. Гостя щиро ми стрічаєм 
Подарунком у руці
Шанобливо його підносим
І вклонившись, щиро просим:
Любий гостю наш, дарунок
Дружби символ – подарунок

Вручення подарунків гостям

30. Як далеко не був би ти, друже,
Неодмінно приїдеш сюди:
Де ще є таке зоряне небо?
Де весною так квітнуть сади?

31. Ти сюди повертайся назавжди,
Свою працю натхненну віддай,
Щоб ставав день і від дня красивішим
 Межівський наш улюблений край.

32. Мій рідний краю, степовий куточок.
 Ти - неповторна батьківська земля. 
 Вплітаю все натхнення в цей рядочок. 
 О, Межівщино, люблю тебе я!

33. Хай вулиці завжди у квітах буяють, 
 Зростає добробут й багатство села.
 Дорослі і діти свій край прославляють, 
 І ними пишається вся Межова.

Пісня «Райдуга».

Використано поетичні твори:
1. В. Гусєва,
2. Г. Черняк,
3. С. Шевченко,
4. Л. Яцура,
5. Н.Ткачук,
6. І.Левковець,
7. М. Гриженко,
8. О. Тараненко,
9.  І.Зоц,
10. Ю. Кулик

Станція надії Межова

Тема: Станція надії Межова

Мета: ширше познайомити учнів з творчістю письменників Межівщини. Розвивати світогляд дітей, допитливість,периферичний зір. Виховувати в учнів любов до творчості людей рідного краю.

Обладнання: Фото станції Межова, проспекту Карла Маркса, вулиць селеща. Книги Костирі„Межівська сторона” В.Павловського „Станція надії Межова” М.Нечая „Колос до колоса”, збірка „Ластів’ята” Фонограма пісні пр Межову.Мікрофон. Таблиці.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго – вчора, сьогодні, щодня...
         Хайне псується годинник на вежі.
          Хай буде все на землі, якналежить: 
Сонце - як сонце, літо - як літо,
Дощик -  якдощик, діти - як діти.
         Кожномудому щастя бажаю.
Маку - цвітіння, житу - врожаю,
Небові - миру, голубу - неба,
Кожній, дитині – всього, що треба.
         Хайусміхаються, діти щодня.
         Доброгоранку. Доброго дня!
- Сьогодні у нашій передачі беруть участь дві групи дітей, які хочуть статипостійними ведучими програми „Новини рідного краю”. Ми спостерігатимемо заїхньою роботою в різних теле - студіях.

ІІ Робота в Комп’ютерній студії
1.     З фонетичної вправи.
 - Якщо ви хочете бути справжніми акторами, телеведучими, працювати будемоза всіма акторськими правилами. Актори повинні багато Читати, швидко орієнтуватисяу запропонованих текстах, чітко і виразно промовляти слова. Адже по телебаченнювас не тільки бачать, а й чують.                                                       
  Промовте: га-ха, зі-сі, ву-фу,аб-ап, ти-ши.
2.     Чистомовка
Шу – шу – шу – чистомовки я пишу
Ят – ят –ят – їх пишу для всіх малят
Ки – ки – ки – і говорять залюбки
Ло – ло – ло – щоб чисте мовлення було.
3.     Робота з таблицею Шульте
  Розвиток периферичного зору. За20с. діти повинні прочитати числа           від 1 до 25 не переміщаючи зір замежі центральної клітки.
4.     Розчитування

Що       ке           на            ро       
       та          рід          сто           на 

-        Край де ти народився і виріс.
-        Край, де ти промовив перші слова і зробив перші кроки.
-        Край, де навчаєшся в школі
-        Як одним словом можна назвати наш рідний край? (Межівщина, Межова )
-        А чи знаєте ви чому називається так наше селище?

ІІІ Студія „Інформаційна”  ( ФотоСтанції)
     1 повідомлення. Наше селищеназивається Межова, бо розташовано воно майже на межі двох областейДніпропетровської і Донецької, а ще на межі двох промислових зон Донбасу і Кривбасу.
     2 повідомлення. А я знаю, що нашеселище започаткувалося від назви станції. Саму станцію здали в єксплутацію(тобто закінчили будівництво) у далекому 1884 році. В той час біля будівлістанції було всього 5 хат. А вже в 19913 році, майже через 30 років біля неїбуло 265 хат і жило 1600 чоловік. Станція мала свою водокачку. 
     Сьогодні у Межовій проживає 7594 чоловіки. Є3114 дворів і 522 квартири.
 Вчитель – Межова для багатьох тисячлюдей є домівкою, батьківською стороною, рідним краєм. А ще ця земля даєнатхнення творчості на злети фантазії. Сьогодні на уроці ми познайомимося злюдьми, які прославили наш край в своїх творах, віршах, піснях, картинах. Передвами виставка книг, які присвячені Межовій, книг, які написали письменникиМежівщини.
       1.  „Межівська сторона” Іван Костиря   (фото письменника)
       2.  „Колос до колоса” Михайло Нечай
       3. „Станція надії Межова” Віталій Павловський
Картини В.Чорного ви бачите на виставці.
 Фото Петра Бабця „Межівськийстеп” 

ІV Студія Спортивнафізхвилинка
  Встаньте, діти, посміхніться,
  Землі нашій поклоніться.
  За щасливий день вчорашній
  Ви до сонця потягніться.
  Веретеном покрутіться.
  Раз присядьте, два присядьте
  І за парти тихо сядьте.

VСтудія Поетична
   а) Робота над віршем В.Павловського „Станція Межова”
1. Знайомство

СтанціяМежова

Крізь тополі бачу одинокі

Скирди золотаві. Чорний степ...

В тиші чую тільки свої кроки,

І душа тривогою росте.

Розгулялась осінь при дорозі,

Вітер поганяє кураї.

А мені здається: там на розі

Молодість моя сумна стоїть.

Все мене чекає з виднокраю,

З лісосмуги тої, де Божко,

Звідавши усі „гулагагські раї”,

Він до Крутоярівки прийшов...

Поспішаю, бачу, не встигаю –

Кинути б тягар, що стільки ніс!

Он, неначе ящірка зникає,

За туманом електрички хвіст!

Я один серед степів лишився.

На пероні долі все стою.

Може, чимось у Бога провинився,

Молодість прогавивши свою?

Де й коли тепер її спіймаю,

Як оті загублені слова?

Знову Межова мене вітає,

Станція надії – Межова.

 2. Словникова робота
Кураї,
Виднокрай,
Гулагські раї,
Крутоярівка
 3. Читання ланцюжком
 4. Читання мовчазне

VІ Студія „Що? Де? Коли?”
-        Що робить автор кріз тополі?
-        Що поганяє вітер при дорозі?
-        Хто чекає автора?
-        Куди прямує Божко?
-        Де лишився автор вірша?
-        Від кого приймає поет вітання?
5.     Вибіркове читання  
6.     Робота в парах закартками.