Річка Вовча

РОЛЬ КРАЄЗНАВЧИХ РОЗВІДОК У ВИХОВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА

Тема: Легенди рідною краю. За легендою Івана Костирі "Річка Вовча".

Мета: Продовжити роботу над уявленням про фоль­клорні джерела рідного краю. Удосконалювати знання учнів з легендою, як жанром народної творчості. Виховувати лю­бов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його іс­торію, краєзнавчі традиції. Розвивати мислення, уяву, пам'ять. Вдосконалювати техніку читання.

Обладнання: Виставка книг з легендами про річку Вов­чу; книги 1. Костирі "Межівська сторона", "Ненька", збірка легенд "Амазонки Дніпра". Мультимедійний проектор.

Хід уроку

І Організація учнів до уроку

Вивчаємо рідний край і мову українську -

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

ІІ Актуалізація опорних знань

- Які ще жанри, крім колискових пісень, входять до усної творчості?

- А що ж називається легендою?

- Про що розповідають легенди?

- Які легенди ви читали в підручнику?

- А з якою легендою ми познайомилися на попередньо­му уроці позакласного читання?

ІІІ Робота з виставкою книг

Перед вами виставка книг. З деякими ви уже знайомі, інші бачите вперше. Всі вони пов'язані з темою сьогодніш­нього уроку.

ІV Оголошення теми і мети уроку

Пісні, казки, притчі, прислів'я і легенди - це багатство ук­раїнської мови. Це мудрість нашого народу. Вона невичерп­на, як джерельна вода. Ми сьогодні продовжимо краєзнав­чу роботу біля одного з таких джерел. А назва його "Леген­ди рідного краю". Легенда Івана Костирі "Річка Вовча" є в його книгах "Межівська сторона" та "Ненька". А ми сьогод­ні почитаємо уривок з цієї легенди.

V Робота над темою уроку

а) Інтерактивна методика передбачення (малюнок вовка, річки, джерела)

б) Знайомство з уривком.

Річка Вовча

Ця річка була колись балкою. Навколо ріс чіпкий терен, були ліси та байраки.

Вітряної глухої ночі пробиралася вовчиця крізь чіпкий терен. В кущах раз по раз зблискували вогники її тривожних очей. Слідом стрибав сухорлявий, з випуклими ребрами вовк. За декілька стрибків до кублища вовчиця зупинилася, прислухалася до найменшого шереху навкіл. Потім легко крутнула вбік, під кручу прохолодного байрака, де хоронився у суцільних заростях терну ледве примітний хід до нори.

Уже перебуваючи у своєму лігвищі і важко вкладаючись на ночівлю, вовчиця вирішила, що нора для майбутніх вовчат буде затісною. Вона відштовхнула вовка, що влігся поруч, і заходилася розривати землю. Вона підгрібала її під себе, потім відкидала задніми лапами.

Серед ночі вовчиця відчула, що холодна джерельна вода заструмувала з розритого ґрунту. Самиця ледве вискочила нагору.

Втікати на кручу було важко. Вовчиця зненацька завалилася на бік і тонко заскавучала. Коли вовк приспів, вона ще була тепла.

Вовк всю ніч просидів над тілом вовчиці, закидав голову і люто вив. На світанку він спустився до байраку, де була нора. Але з лігвища стиха шелестів у траві струмок. Він все повільно ріс, ширився, ставав глибшим. Вовче джерело непомітно перетворилося у річку Вовчу. Ріка обережною вовчицею пробиралася по байраках. Ховалася під крутим берегом, немов очікуючи здобич.

Це були вовчі місця. Яри були забиті вовчою травою, на узвишшях росли вовчі ягоди і вовче лико. До цього дня тече Вовча, щоб злитися з Самарою і вже разом примкнути до батечка Дніпра.

в) Словникова робота

Байрак - ліс у яру, в долині

Терен - колючий кущ дикої сливи

Яр - велике заглиблення з крутими схилами

Круча - крутий берег річки

Зненацька - раптово

Чіпкий - спроможний ухопити, втримати що-небудь

г) Читання легенди за частинами і робота над змістом.

-   Куди поспішала вовчиця вітряної ночі?

-   Чому вона почала розривати землю?

-   Що відбулося вночі в лігвищі вовків?

-   Чому вовк люто вив, закидаючи голову?

-   Що побачив сіроманець біля свого лігвища?

д) Робота в парах по тексту. Гра "Знайди слово"

Вітряної глухої ночі пробиралася ____ крізь чіпкий терен. В кущах раз по раз зблискували вогники її тривожних ____. Слідом стрибав сухорлявий, з випуклими ____         вовк. За декілька стрибків до кублища вовчиця зупинилася, прислухалася до найменшого ____ навкіл. Потім легко крутнула вбік, під кручу прохолодного байрака, де хоронився у суцільних заростях ____   ледве примітний хід до нори.

На світанку він спустився до байраку, де була ____. Але з лігвища стиха шелестів у траві ____. Він вже повільно ріс, ширився, ставав глибшим. Вовче джерело непомітно перетворилося у ____ Вовчу. Ріка обережною вовчицею пробиралася по байраках, ховалася під крутим    _____, немов очікуючи здобич.

Вже перебуваючи у своєму лігвищі і важко вкладаючись на ночівлю, ____ вирішала, що нора для майбутніх вовчат буде затісною. Вона відштовхнула вовка, що влігся поруч, і заходилася розривати ____. Вона підгрібала її під себе, потім відкидала заднім ____.

Серед ночі вовчиця відчула,що холодна джерельна ____ заструмувала з розритого ґрунту.

VI Фізхвилинка

Ми мандруєм, ми мандруєм,

Ріднім краєм подорожуєм.

І пісній легенди

Любо нам збирати.

І про степ широкий,

І про річку Вовчу,

І про став глибокий,

І про річку Бик.

VII        Робота в групах

-   Часто, читаючи твори, у нас виникає бажання створити малюнок, картину, скласти твір, подібний до цього, чи створити музичний або віднайти в Інтернеті щось подібне. Я думаю, що готуючись до уроку, ви попрацювали і підготували для товаришів сюрпризи, несподіванки. Адже ви розділились на групи і кожна група зараз покаже свої напрацювання.

Літературна група "Спадщина"

Легенда про річку Вовчу

Колись було плем'я вовків. Ватажком цього плем'я була вовчиця. їі звали Гайда. І їй закортіло стати багатою. Поміркувала вона і говорить вовкам:

-   Піду я скарб шукати!

Знайшла вона ділянку. Та почата ріпи. Рила, рила, рила... але що це? Із ямки витік струмочок. Декілька днів той струмочок тік. Ось розказала вовчищ вовкам про річку. Почали вони думати, як ту річку назвати. Був у тому племені розумний вовк. Звали його Різ. Він і каже:

-   Давайте назвемо ту річку, як люди захочуть, або як ми хочемо.

Всі вовки згодилися. Пішла Гайда у село і зустріла селянина. Гайда говорить:

-   Селянину, збери декількох людей і ми зіграємо у таку гру - хто перший перепливе річку. Якщо ви, то як захочете, так і назвете річку, а якщо ми, то як захочемо, так і назвемо. Згодився селянин. Зібрав людей і пішов. Зібралися і сказали:

-   Нумо, змагатися!

Почати вони пливти. Пливли-пливли. І трапилось так, що вовки перепливли перші. Почали міркувати, як назвати річку. Різ каже:

-   Давайте назвемо Вовчою!

Плем'я згодилось.

І до сьогодні ту річку називають Вовчою. (Анжела Чемоданова)

Річка Вовча

Колись давним-давно в долині річки жила зграя вовків. Вони полювали на дичину, вишукуючи свою здобич в урочищах. Вожаком зграї був сильний і сміливий вовк. Але він потрапив у пастку, поставлену людьми... зграю очолила молода вовчиця. Частина зграї приєдналась до неї, а частина стала ставитись вороже, прагнучи обрати свого вожака. Тоді вовчиця вивела свою зграю у верхів'я ярів і оголосила непокірній частині вовчого племені, що віднині ті стануть об'єктом здобичі, як і косулі, зайці і всіляка інша вовча дичина, за непокору. Вовчиця зі своїм оточенням прийшла до верхів'я яру і там почала рити велику і зручну нору для свого потомства. Але з нори раптом хлинула вода, декілька днів потоки текли по долині яруги (нині - урочище поблизу села Новоолександрівки). З часом потік затих, перетворившись в ключ, з якого бере початок річка. І стали ту річку називати Вовчими Водами, сучасна назва - Вовча. Від назви річки виникла і назва Вовчої слободи (нинішнього міста Вовчанськ).

Любуюсь серед степу Я Вовчою рікою.

Люблю ходити берегом Я тихою ходою.

Ось росяна доріжка До мосту привела,

Тут проводжав я друга Із нашого села.

                                                                                 (Андрій Писаненко)

Річка Вовча невеличка Поіванівцітече,

У холодну прохолоду Мене заманити хоче.

                                                                                 (Олег Маценко)

Дослідницька група "Пошук"

Вовча - річка у Донецькій і Дніпропетровській області, ліва притока Самари. Довжина 323км. Має 19 приток. Одна з них - річка Солона, що впадає в річку Вовчу біля табору "Лілія".

Вовча - річка в Білгородській області Росії та Харківській області України, ліва притока Сіверського Дінця. Довжина 90км.

Вовча лапа - народна назва купальниць.

Вовче лико - рослина з червоними або жовтими ягодами. Всього в світі відомо 100 видів, а в Україні 3. Дуже отруйна рослина.

Вовчі ягоди - назва рослин з чорними плодами, які отруйні.

Вовчанськ - місто у Харківській області, розташоване на річці Вовчій басейну Дону.

Художньо - мистецька група "Мрія "

Мультимедійний , перегляд слайдів-малюнків за легендою "Річка Вовча або помста грекині" з інсценізацією деяких епізодів.

Річка Вовча або помста грекині

Скіфи суворо дотримуватись своїх традицій і звичаїв. Скіл був сином скіфською царя Аріпіфа і знатної грекині. Мати дуже багато розповідала історій про грецьких богів, звичаї і навіть навчала його писати грецькою мовою, хоч це забороняли суворі скіфські звичаї.

Батько загинув в одному з походів і царем був проголошений Скіл, хоч у нього й був ще брат по батькові, народже-ний від скіф'янки. Та брат був на той час у полоні в Фракії.

Після смерті матері Скіл часто їздив до Ольвії. З цим міс¬том скіфи здавна торгували. Під'їжджаючи до міста, Скіл у великому красивому гаю помітив постать дівчини в грецькому одязі.

Молодого царя заворожила краса обличчя, волосся з мі-сячним полиском і очі кольору ночі грекині. її звали Селеною. Селену ж збентежив цей грубуватий скіф, який мав широкі плечі і могутній стан, а до того ж і говорив грецькою мовою.

Селена і Скіл деякий час їхали мовчки і любувалися один одним. Потім Скіл запропонував їй стати його дружиною. Вона спочатку розсміялась, а потім з вдячності виготовила своїми руками амфору і подарувала її Скілу.

Скіл попросив руки дівчини у її батька ольвіополіта Феодора.

-   Якою б великою не була моя шана до тебе, о могутній царю, я не владний наказати дочці, щоб вона стала твоєю, - відповів Феодор.

Але Селена вже була згодна вийти заміж за Скіла. Весілля гуляли за грецькими і скіфськими звичаями. Селена і Скіл були щасливі. Через деякий час у них народилось двоє-синів-близнюків.

Але не всі раді були цьому одруженню, як серед греків, так і серед скіфів. В грецькому таборі вирішили знищити Скіпа.

Під час свят на честь Діоніса-Вакха, бога вина і веселощів, вони підмовили царя Скіла теж погуляти з ними. В цей час привели скіфів під мури міста. Побачивши, що їхній цар молиться і служить чужим богам, скіфи зненавиділи його і вбили.

На трон вони посадили зведеного брата Октамасада.

Селена вирішила помститися Октамасадові за свого чоловіка. Вона довго молилася. А коли закінчила молитву, побачила біля себе лук і сагайдак зі стрілами.

Того ж дня Селена відправила подарунок Октамасаду і веліла передати, що це лук самої богині. Не тримати зла на вдову свого брата і його синів.

Обережні скіфи радили не приймати подарунка, але він заявив:

-   Якої шкоди може завдати мені зброя у моїх руках. Я ж не пущу стріли у самого себе.

Через деякий час Октамасад вирушив на полювання, взявши з собою подарунок. Після виснажливого полювання скіфи зупинилися біля річки і швидко поснули. Октамасад хотів перевірити скільки стріл у сагайдаці і ненароком вколовся однією з них.

Вранці мисливців розбудило виття вовків. На них сунула зграя вовків. Скіфи відразу ж почали уражати вовків своїми стрілами. Октамасад теж прицілився у ватажка вовків та раптом побачив замість вовчої голови - голову Скіла, яка говорила йому "Ти не брат, а вовк".

Він здригнувся, випустивши лук, голосно закричав і виліз на високе дерево. В річці він побачив своє відображення, але замість голови була голова вовка.

З того часу скіфи стали бачити, як тільки місяць стає повний, Октамасад їде до того дерева,залізає на нього і виє по-вовчому. Ніхто й не підозрював, що усьому провиною був подарунок грекині Селени, яка таким чином помстилася за коханого.

Одного разу Октамасад довго блукав берегом річки, заліз знову на дерево, завив по-вовчому і впав у річку. Скіфи знайшли його й поховали з почестями.

Але ще довго люди чули місячними ночами вовче виття. Відтоді і річку прозвали Вовчою.

VIII Підсумок уроку

-   Чи справдились ваші передбачення?

-   Чи викликав у вас матеріал цього уроку інтерес до його читання?

-   Чи вірите ви у легенди? Чи могли б відбуватися ці події багато століть тому?

-   Чи є зв'язок з діями героїв легенди і нашою сучасністю?

(Так є, існує річка Вовча і місто Вовчанськ. Є вовчі ягоди, вовчий перець, вовчий корінь).

IX Домашнє завдання

Знайти матеріал, чому південна частина селища, де саме знаходиться наша школа, називається Кам'янкою. Матеріал знайдете в районній дитячій бібліотеці.